Етапи розвитку Малина
Дата Статус Малина Кількість населення (чол.) Кількість дворів, будинків Примітки
VIII-IX ст. Укріплене слов'янське городище Древлянського союзу      
1136 р. Малин подарований Десятинній церкві     У XII ст. Малин входив до складу Київської землі
1445 р. Перша письмова згадка про Малин та його топоніми      
1471 р. Малин належав українській шляхетській родині Немиричів     Село Малин увійшло до складу Литовського Великого князівства
1545 р. Волосний центр Овруцького повіту      
1569 р. Малин увійшов до складу Речі Посполитої     За Люблінською угодою
1571 р. Став власністю родини Д. Єльця      
1648 р. Входив до Київського полку Війська Запорізького   40 дворів Напередодні визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького
1667 р. Малин залишається в складі шляхетської Польщі     Після підписання Андрусівського перемир'я
1691 р. Містечко належало М. Єльцю   7-9 дворів Під час воєнних дій містечко зазнало значних руйнувань
Поч. XVIII ст. Малин здобув Магдебурзьке право. Належав він княгині Красицькій      
1784 р. Був власністю Гната Кордиша, земського писаря Вінницького 400    
1793 р. Увійшов до складу Російської імперії     Внаслідок другого поділу Польщі
1797 р. Малин став містечком Радомишльського повіту Київської губернії 500    
Поч. XIX ст. Містечко належало княгині Радзивілл      
40-і роки XIX ст.     268 дворів  
1855 р. Малин переходить у власність княгині С.О. Щербатової 1038 130 дворів  
1861 р. Став волосним центром Радомишльського повіту 1864   Дані щодо населення 1864 р
1872 р.   1029   68% становило єврейське населення
1876 р. Містечко було власністю родини Миклух 2726 289 дворів В 1873 р. маєток в Малині придбала мати М.М.Миклухо-Маклая К.С. Миклуха
1877 р.   2625 125 будинків Населення складалось з 33 представників привілейованого стану, 1488 міщан та 1104 селян
1897 р.   2726   За Всеросійським переписом
1900 р.   3360 383 двори Дані щодо населення суперечливі. За іншими даними 2616 чоловік.
1902 р. Поблизу Малина прокладена залізниця Київ-Ковель, що сприяло дальшому промисловому розвитку міста      
1911-1912 рр.   3689 613 дворів Інші дані говорять про 2616 чоловік населення. Згадується 275 сільських дворів.
1923 р. Окружний центр Київської губернії 7426   До округу увійшли Чорнобильський, Хабненський, Іванківський, Розважівський, Коростишівський та Радомишльський райони. 32,4% населення було зайнято в сільському господарстві, 30% — у промисловості
1924 р. Малин увійшов до Коростенського округу Київської губернії як райцентр 7595   57,73% — євреї, 37,06 — українці. 32,41% населення було зайнято в сільському господарстві, службовці становили 14,22%, робітники — близько 30%
1925 р. Набув статусу селища міського типу 8816   За Всесоюзним переписом населення 1926 року
1932 р. Малинська сільрада перетворена на міську 5582   23% населення складали робітники
1936 р.   9879   22,9 % від загальної кількості населення району
1937 р. Малин став районним центром новоутвореної Житомирської області      
1938 р. Малин віднесено до категорії міст районного підпорядкування      
1939 р.   11,3 тисячі    
1946 р.       У Малині нараховується 21 вулиця
1959 р.   11,1 тисячі    
1965 р.   16185   У Малині 107 вулиць і провулків
1970 р.   16,6 тисячі   Загальна довжина всіх вулиць, провулків та проїздів по місту станом на 1.01.1969 року складала 52 кілометри. За даними 1971 року, в Малині 1 площа, 100 вулиць та 38 провулків
1973 р.   17,9 тисячі   У 1974 році Малин розширює територію за рахунок включення в міську смугу села Городище та частини території Слобідської та Малинівської сільрад
1979 р.   23,8 тисячі    
1980 р.   24,1 тисячі   У 80-ті роки Малин остаточно сформувався як місто з розвинутою промисловістю та комунальною інфраструктурою, широкою мережею транспорту і зв'язку
1989 р.   29014   За Всесоюзним переписом населення 1989р., в місті понад 3 тис. квартир та близько 5 тис. індивідуальних будинків. Житловий фонд складав 354,9 тис. кв. м.
1990 р.   29708   Площа міста близько 16 тис. кв. м. 5 вересня сесією міськради затверджений перший офіційний герб Малина. У місті 128 вулиць і 66 провулків, загальна довжина яких становить понад 120 кілометрів.
1991 р. Малин набув статусу населеного пункту, що постраждав від аварії на ЧАЕС 30000   15 вересня жителі міста відсвяткували 1100-річчя Малина
1992 р.   30,1 тисячі   За кількістю населення місто займає 5 місце в області
1995 р.   29,5 тисячі   У Малині понад 200 вулиць і провулків, 3818 квартир та 4730 садиб
1998 р.   29,8 тисячі   У Малині 3 площі, 150 вулиць та 69 провулків
2000 р.       У Малині 205 вулиць, 5791 будинок.
2001 р. Затверджено нову символіку Малина — прапор, герб та гімн міста 28150   За результатами Всеукраїнського перепису населення
2001 р. Малин прийнято в Асоціацію міст України      
2003 р. Малин віднесено до категорії міст обласного значення      

За матеріалами Євгена Грищенка.