Скандал у Малині

Джип заступника мера насмерть збив Наталію Василевську

 

Мама померла на моїх очах

Кореспондент «Суботи» застала 16-річну Інну Василевську вдома у селі Лумля Малинського району 8 грудня ввечері. На голові дівчини чорна мереживна хустка. У цей день ховали її маму.

 

— Я нічого не хочу говорити, — відвертає обличчя Інна. Веде у вітальню. На маленькому столі ікона, дві хлібини і літрова пляшка горілки «Неміроф». На дивані спить бабуся по матері Лідія Миколаївна Тищенко, 65 років, поруч сидить дід — 71-річний Микола Миколайович. Тищенки живуть у селі Чоповичі. Вони першими з рідних дізналися про біду: Інна приїхала у той же день о п'ятій ранку на таксі і розповіла їм.

 

Інна згадує, що мама була веселою, доброю. На роботу останнім часом не ходила, раніше працювала кравчинею на Малинській швейній фабриці. Коли Інні було два роки, розлучилася з чоловіком Олександром. Він також був у хаті в день поховання.

 

Микола Миколайович розповів, що востаннє бачив доньку 8 грудня о 10-й ранку у Малині. — Вона ніколи не махала рукою, коли прощалася, а тоді помахала тричі. Я був здивований, — стенає плечима Микола Тищенко.

 

Інна плаче, що на власні очі бачила, як вбили маму. Каже, що за кермом автівки, яка збила Василевську, був п’яний чоловік,. Я підбігла до нього, а він; «Угу, угу». Навіть слова не міг вимовити. Він якусь посаду має в Білому домі. Дав мені ще свою візитку.

 

Водій згодом допоміг Інні, але вона не говорить як. Коли починаю розпитувати її про деталі ДТП, кричить і лається на мене. — Я до нього (водія — ред.) не маю ніяких претензій, у нього ж жінка, діти! — розводить руками дівчина.

 

Її батько просить, щоб вгамувалася, але Інна вимагає кореспондента вийти з будинку.

 

Джип, який збив жінку, належить Буткевичу

Начальник Малинського міськрайонного відділу міліції Михайло Старовойт був на місці ДТП за 20 хвилин, як вона сталася. Оперативна група працювала там до ранку. Наразі за фактом ДТП порушена кримінальна справа. Водій чорного джипа БМВ, який скоїв наїзд, знаходиться на допиті, але не затриманий. Джип стоїть на штрафмайданчику, призначена автотехнічна експертиза.

 

— Водій був п'яним?

 

— Тверезим. Був відбір крові, але офіційного висновку ще немає.

 

— Правда, що за кермом джипа був заступник Малинського міського голови Василь Буткевич?

 

— Неправда. За кермом був водій, якому Буткевич доручив керувати своєю машиною.

 

— Ця людина — родич Буткевича?

 

— Можливо.

 

Міліціонер розповідає, що водій визнав, що скоїв ДТП. Буткевич сидів праворуч від нього і є свідком. Ще в автомобілі третій чоловік сидів позаду. Жінка, на яку наїхав джип, перетинала вулицю у невстановленому місці. Вона загинула на місці.

 

У розмову втручається заступник начальника міліції по слідству Леонід Мартиненко:

 

— Може, хтось хоче, щоб їхав Буткевич. Але він не їхав.

 

— А може, й їхав, — каже Старовойт.

 

— А може, їхав, — повторює Мартиненко.

 

— А може, й не їхав, — говорить Старовойт.

 

Мартиненко додає, що ДТП — це ненавмисний злочин. Начальник міліції зазначає, що так як Буткевич не був за кермом, це не цікава тема. Міліціонери здивовані надмірною увагою преси до ДТП.

 

Підходжу до БМВ, що на штрафмайданчику. Державні номери АА 5500 АМ зареєстровані в Києві. Передній бампер, радіаторна решітка та ліва фара зім'яті.

 

Буткевич стверджує, що за кермом сидів його родич

Заступник Малинського міського голови 44-річний Василь Буткевич погодився зустрітися з кореспондентом і показати місце ДТП. Він пройшов у міськраду за списками Блоку Юлії Тимошенко, його вважають потенційним кандидатом в мери.

 

Василь Антонович стверджує, що за кермом його особистого авто був Сергій Матяш, 39 років. Матяш — шурак Буткевича, одружений з його сестрою Оксаною, очолює у Малині підприємство «Ліспромбуд».

 

Запрошує сісти до «Шевроле Ніва». Згадує, що ввечері 5 грудня приїхав з Києва і подався до малинського ресторану «Ірша», де разом з колегами із депутатського корпусу святкували День місцевого самоврядування.

 

Буткевич визнає, що вживав алкоголь під час вечірки. Потім зателефонував Сергію і запитав, чи він не спить.

 

— Він відповів, що ще дивився телевізор. Потім приїхав на таксі до мене і сів за кермо мого автомобіля, — веде далі Буткевич. їдемо до Малинівського переїзду. Буткевич зупиняє авто за кілька метрів від повороту.

 

— Ми не могли їхати швидко, максимум — 60 км/год. Коли повертали, фари світили наліво, а та жінка вийшла з правого узбіччя.

 

Василевські поверталися з бару. Наталія пішла справити потребу в один бік дороги, а Інна з хлопцем — а інший. Коли на дорозі з'явилося авто, жінка якраз ішла назустріч доньці.

 

— Донька тільки встигнула їй вигукнути: «Ма! Машина». Тіло тієї жінки відкинуло вправо. Я одразу набрав по мобільному міліцію, а  — «швидку допомогу».

 

Олексій Вівіренко був на задньому сидінні джипа. Він працює головним спеціалістом в управлінні архітектури Малинської міської ради.

 

Щойно від'їхали від проїзду, Буткевич каже, що у цьому випадку не йдеться про сенсацію.

 

— Я міг взагалі вийти з машини і піти, щоб ніхто мене не бачив.

 

У Малині ходять чутки, що за кермом джипа сидів Буткевич, але після ДТП попросив свого родича сісти за кермо.

 

— Якби я сидів за кермом, ніколи б не перекладав відповідальність на будь-кого, тим паче на свого рідного шурака. Сестра моя плакатиме, а я буду «білим і пухнастим»? Це просто не по-людськи.

 

Василь Буткевич припускає, що комусь вигідно робити його винним у ДТП через політичні міркування, мовляв, комусь перейшов дорогу.

Субота.