Новорічний конфлікт: підприємці проти базаркому

 

Нинішнє протистояння між підприємцями, які торгують на ринку, й його адміністрацією почалося ще на початку грудня. Причина — нові договори, які запропонувало укласти керівництво ринку.

 

Перший раз, — говорять підприємці, — як читали їх — сміялись, удруге — захотілось плакати, а втретє — змусило серйозно замислитись...

Причому не одного-двох торгуючих на малинському кооперативному ринку — на збори, зібрані 12 грудня, прийшло, як свідчить протокол, 178 підприємців.

— Ми, — обурювалися люди, — не можемо погодитися з таким договором, де у нас, підприємців, що торгують на ринку, — тільки обов'язки й практично жодних прав, а в адміністрації ринку — навпаки: жодних обов'язків! Єдине, що зобов'язане підприємство «Кооперативний ринок», це, як свідчить новий договір, — «надати торгове місце і приймати плату від підприємця в обумовлений строк»...

Плата за торгове місце, визначена адміністрацією на цей рік, також стала каменем спотикання.

— З 1 січня, — обстоювали свою точку зору з цього приводу базарники, — вона піднялася на 40 відсотків — до 40 гривень за квадратний метр для тих, хто торгує в зведених за власні кошти контейнерах, і з 50-ти до 70 гривень — для тих, хто отримав торгове місце в павільйонах, зведених ринком. Для порівняння, приміром, у «Бізнес-центрі» чи торговому центрі «Квартал», що на меблевій, оренда плата торгового місця складає до 50-ти гривень за квадратний метр. І це при тому, в яких умовах там доводиться працювати людям, і в яких нам. При тому, що там усі дні тижня робочі, а не тільки базарні, як у нас. Та й тривалість робочого дня там до 10-ти годин, у той час, як у нас — до обіду...

— Є й інша причина, чому така плата за торгове місце сьогодні неприйнятна для більшості з нас, — висловлювались думки. — Адже це зростання ми змушені будемо закласти в ціну на свій товар, яка через подорожчання долара і так зросла майже вдвічі. А при нинішній фінансово-економічній кризі, коли купівельна спроможність малин-чан і так помітно вже впала, ми також можемо опинитися на межі банкрутства. Тому хай би хоч перші три місяці нового року плата за торгове місце лишалася на старому рівні...

— До речі, — додавали інші, — ми ж їздимо за товаром на ринки Києва, Житомира, Хмельницького, то там плату, зважаючи якраз на кризу, не піднімають, а в Одесі і взагалі знизили...

— А керівництво нашого ринку, — обурювались далі підприємці, — крім основних платежів, вимагає щомісяця ще й благодійні! Більше того, навіть фіксовану суму в договорі зазначили...

— Але ж за законом розмір благодійної допомоги не може бути фіксованим, — не повірив дехто.

— Це за законом не може, але для керівництва нашого ринку, вочевидь свої закони...

Дійсно, пересвідчувалися ті, хто побачив новий договір уперше: «...сторони при взаємній згоді прийшли до домовленості, що підприємець сплачує ринку одночасно з оплатою за користування об'єктом також внесок у вигляді благодійної допомоги на розвиток ринку у сумі.... щомісячно». Крім того, 500 гривень благодійного внеску (безповоротно!) підприємець, як свідчить договір, має сплатити на розвиток ринку й при продажу свого контейнера іншій особі.

— Та й продати його, — додавали люди, — маємо право за новим договором тільки з дозволу (а не з відома) адміністрації ринку, дарма, що будували ці контейнери самі, за власні кошти...

Не погоджувалися підприємці і з іншими пунктами запропонованого на цей рік договору. Зокрема, й тим, що передбачає розірвання в односторонньому порядку договору з підприємцем на час реконструкції та капремонту ринку.

— Вже ж маємо прецеденти, — обурювались торгуючі на базарі. — Ось недавно почали зводити ще один павільйон на місці колишніх «молочних» рядів, то людину, яка мала тут свій кіоск і торгувала роками, просто викинули за територію базару. Разом з кіоском, не запропонувавши іншого місця чи хоча б першочергового права на нього після реконструкції...

— Одне слово, — підсумовували люди, — перед базаркомом ми безправні. Він тут цар і Бог, а ми — ніщо.

— До речі, — зазначив обраний на зборах 12 грудня головою новоствореної ради підприємців кооперативного ринку Микола Амерханян, — ми маємо Типовий договір найму (оренди) торгового місця на ринку, затверджений постановою правління Центральної спілки споживчих товариств України. Так ось у ньому чітко визначені обов'язки адміністрації ринку та й наші права захищені. Але директор нашого ринку відмовляється приймати такий...

Хоча на певні поступки директор ринку після цих зборів, 12 грудня, і направленого після них, 19 грудня, листа на своє ім'я таки пішов.

— Але цього мало, — не погодилися підприємці ринку, зібравшись на свої другі збори 31 грудня. Саме цього дня, за їх словами, вони отримали відповідь від директора ринку. — Ми наполягаємо на тому, щоб нас хоча б вислухали. Але ні на перші, ні на другі збори адміністрацію кооперативного ринку ми так і не змогли докликатись...

Відтак директору ринку надіслали ще один лист, а заодно і копії його — секретарю Малинської міської ради О.В. Кудрицькій та голові Малинської райспоживспілки В.П. Скуратівській.

— Крім того, — говорять підприємці, — обурило, чому нас не залучили до обговорення проекту Правил торгівлі на Малинському ринку, прийнятого недавньою сесією міської ради. Дізналися про це випадково, а коли попросили керівництво нашого ринку дати нам їх для ознайомлення, у відповідь також почули категоричне «Ні!». Мовляв, нехай міська рада дає... Ми ж хочемо сьогодні, аби міська рада втрутилася в ситуацію...

Мають намір підприємці звернутися і до Антимонопольного комітету. Насамкінець, залишають за собою право на страйк.

 

Соборна площа.