Головний рабин України: я чув, що Медведєв — єврей, але на його обрізання мене не запросили

Головний рабин Києва та України, голова Ради рабинів Єврейської конфедерації України Яків Дов Блайх відповів на запитання УНІАН.

 

Даю тисячу відсотків, що в Луценка немає ізраїльського громадянства

 

Шановний рабе, наскільки велика у Вас парафія?

 

«Парафія»… Це трохи невдало підібране слово...

 

Я працюю не тільки по Києву, а й по всій Україні. Я приїхав до України в січні 1990 року й відтоді працюю над збільшенням нашої громади. Точно не скажу, але в Україні налічується близько 350 тисяч євреїв. У самому Києві — 60–70 тисяч.

 

Чи вважаєте всіх євреїв юдеями?

 

Я про це вже якось казав, що для мене немає різниці між просто євреєм і юдеєм.... Це в царські часи так почали розділяти: юдеї — віросповідання, а євреї — національність.

 

Як ми розуміємо слово «єврей»?.. Авраам, який вважається першим євреєм, не був за національністю євреєм, а месопотамцем. А вже в Торі його назвали «єврей євреїв». Єврей — це той, хто сповідує закони Тори.

 

Тобто якщо я скажу, що я єврейка за національністю, то це буде неправильно сказано?

 

На мою думку, це буде неправильно. Нема єврея за національністю.

 

Чи може будь-хто стати юдеєм?

 

Так, може будь-хто, хто по-справжньому цього бажає. Цій процедурі вже 3320 років — коли євреї стали євреями. Дуже багато людей в Україні приймають юдаїзм. Цим займається рабинатський суд.

 

Але в нас немає такої місії, аби всі люди стали євреями.

 

Звідки взялися євреї в Україні?

 

Це запитання більше до істориків. Скажу так, що в Єгипті є лист VIII століття від єврейської київської громади. Є листи датовані ще раніше, наприклад, від коментатора Талмуда Рабі Мойше з Києва. Тобто ми знаємо, що євреї тут живуть давно.

 

Чи є, на Вашу думку, в Україні антисемітизм?

 

Так, є, і не тільки в Україні.

 

А де більший — в Україні чи Росії?

 

Я в Росії не живу, тому мені важко сказати. Я б сказав, що в Росії взагалі набагато більша злочинність, ніж в Україні.

 

Не важливий сам факт, чи є, чи нема антисемітизму, а важлива реакція на це суспільства.

 

Наприклад, в Америці, якщо ти зателефонуєш у поліцію і скажеш, що на тебе здійснено напад, то ти точно знаєш, що нападники будуть покарані...

 

А тут ти точно знаєш: чи будуть знайдені нападники, чи не будуть, усе одно вони їх ніхто не покарає.

 

Справа в антисемітизмі, бо напад на будь-яку людину — чи на росіянина, чи на поляка, чи на чорношкірого — це явне порушення закону.

 

Зі Степаном Бандерою маю дуже гарні стосунки

 

Як Ви ставитеся до того, що в нашій політиці набула популярності тема ізраїльського громадянства? Звучали «звинувачення», що таке громадянство нібито мають деякі високопосадовці, наприклад Юрій Луценко та Євген Червоненко...

 

Вау, оце запитання!..

 

Я можу сказати вам на тисячу відсотків, що в Луценка немає ізраїльського громадянства, не було і, здається, не буде. Бо його дід і баба не були євреями.

 

У Червоненка є можливість зробити ізраїльське громадянство, але зараз у нього його немає.

 

Чи Ви читаєте художню літературу?

 

Раніше дуже багато читав, сьогодні набагато менше. Сьогодні більше читаю про міжнародну політику.

 

Чи діє зараз у євреїв давній біблійний принцип «око за око, зуб за зуб»?

 

Ці слова написані в Торі, але в нас це не розуміється буквально.

 

А взагалі євреї люди мстиві?

 

На це запитання теж дуже тяжко відповісти, бо за єврейськими законами, ми навіть на крихту не можемо зберігати зло. Але був час, коли євреї дуже страждали, і ми не можемо цього забути, хоча мститися не збираємося.

 

Сьогодні ми маємо свою країну — Ізраїль, свою армію, яка захищає наші права.

 

Євреї за всю свою історію більш за все страждали від німців, проте зараз Німеччина та Ізраїль дуже близькі. Водночас мушу сказати, що є євреї, котрі їдуть у Німеччину, але навіть не бажають абсолютно нічого купити німецького, найменшої речі.

 

Те саме стосується історії між євреями та українцями… Це вже минуле, і нам зараз не дуже цікаво в цьому розбиратися.

 

Краще дивитися на те, що буде попереду. Єврейська громада нині дуже гарно живе в Україні.

 

Це політики завжди починають національну тему… Це свідчить про нерозвиненість нашого суспільства. Нормальне, демократичне суспільство мало б визначити, які завдання ставити перед політиками. Якщо політики не вирішають наші питання, ми повинні їх прибрати. Сьогодні ми до цього ще не доросли.

 

Яка у Вас зараз позиція щодо Романа Шухевича?

 

У мене нема позиції щодо Шухевича так само, як у Шухевича нема позиції щодо мене. Я з ним не дружив і не дружу, а ось із паном Степаном Бандерою в мене дуже гарні стосунки. Я маю на увазі пана Степана Бандеру, редактора газети «Kyiv Post», який є онуком того самого пана Степана Бандери.

 

Це таке питання, яке мали б вирішувати історики, а не політики.

 

Знаєте, для мене дуже є цікавою позиція СБУ, якій більше нічим займатися, крім Шухевича та історії українців.

 

Я розумію, що сьогоднішня українська молодь не вихована в патріотичному дусі і їй потрібно дати якихось героїв, котрі віддавали своє життя за незалежність України. Але чи повинні ці герої бути Шухевичами чи Грушевськими, — мені важко сказати.

 

Ми багато разів пропонували зробити форум міжнародних істориків, які вивчали питання УПА, УНА–УНСО (мабуть, ідеться про ОУН–УПА. — Авт.)… Для мене особисто нема питання, бо ми всі знаємо, що євреї страждали і від рук українців.

 

Чи була організаційна політика цих структур проти євреїв? Я знаю, що була. І ніяке СБУ не може сказати мені чогось іншого, бо моя родина жила в Україні. Я все знаю з перших вуст, не від якихось комуністів чи росіян, а від своїх родичів.

 

Якось я отримав e-mail від української діаспори, мене запитали, як ставиться єврейська громада до Голодомору? Це був геноцид чи не геноцид?..

 

Знаєте, я не зрозумів! А що, єврейська громада мала б мати ставлення до Голодомору?! Це історія, і нічого більше! Гинули всі — і росіяни, і українці, і казахи, і євреї.

 

Ви запитайте сьогоднішнього випускника щось про Голодомор, про Голокост чи Сталіна! Вам стане соромно, бо він нічого не зможе сказати. Ось тут потрібно порушувати проблему.

 

От ви мені скажіть, що ви розумієте під словом «геноцид»?

 

Геноцид — це цілеспрямоване винищення певної нації...

 

То, на вашу думку, Голодомор був спрямований саме проти українців як нації?

 

Так.

 

А я вам скажу, що немає таких джерел, у яких би пересічний громадянин міг би пересвідчитися в цьому.

 

Так, я читав про це в єврейських газетах 30-х років, це було страшно. Знаю, що загинуло також дуже багато євреїв, бо вони жили в Україні.

 

Я не розумію, навіщо потрібно порушувати це питання?! Якщо, допустимо, визнають, що це був геноцид українців, то що, вони до нас повернуться? Га? То що, Україна стане багатшою? Старий, який не має що сьогодні їсти, матиме їсти, якщо скажуть, що це був геноцид? Економіка стане кращою, чи бензин стане дешевшим? Що зміниться?

 

Нам потрібне сильне громадянське суспільство, якого не може бути в Росії

 

Навіщо переводити ці речі в таке практичне русло?

 

(На підвищених тонах. — Авт.) Тому що в нас сьогодні є багато практичних питань, а ми займаємося єрундою!

 

Скажи тим на Банковій, що вони сьогодні нічого не роблять. А вони тобі скажуть: «Як нічого? Ось над Голодомором працюємо, над Шухевичем і т.д.».

 

Я розумію так, якщо Голодомор буде геноцидом, а Шухевич героєм, — то Україна не матиме жодним проблем (стукає кулаком по столу. — Авт.).

 

Якби наше суспільство було сильне, то сьогоднішні політики злетіли б так далеко, щоб і їхнього духу не було!

 

Сьогодні нам потрібне сильне громадянське суспільство, якого немає і не може бути в Росії. Ми сьогодні мали б поставити перед собою запитання: що ми бажаємо для наших дітей, які житимуть тут через 20 років.

 

Я не маю на увазі ні економічне, ні політичне життя, я хочу, аби була злочинність менша, аби поважали одне одного ті, хто тут живуть, аби був нормальний рівень життя.

 

Скажіть мені, хто цим сьогодні займається? Ніхто! Повірте мені, що через 20 років ні Голодомор, ні Шухевич не будуть важливими!

 

Чи вважаєте Ви себе патріотом України?

 

Т-а-а-к! Обов’язково, я дуже великий патріот! Я тут живу 18 років. А скажіть мені, скільки українців зі своїми родинами з діаспори приїхали сюди жити?

 

Дуже мало.

 

Бачите, а я приїхав! Правда, я приїхав як єврей, аби допомогти моїй побратимам, і влюбився в Україну.

 

Ви за вступ України в НАТО?

 

Так. Гадаю, якби була правильна піар-кампанія щодо НАТО в Україні, то тут би не було жодної людина, яка була б проти в НАТО.

 

Я виріс у НАТО, тобто в Америці. Я розумію, що це таке. Але, на мою думку, протиставляти це Росії — більш небезпечно для України, ніж Голодомор. Тобто Україні якомога швидше потрібно йти в НАТО, там вона буде недоступною для Росії.

 

А для того, аби ми туди вступили, наші громадяни повинні розуміти, що це таке.

 

До речі, я був у НАТО. У штаб-квартиру НАТО запросили лідерів усіх конфесій світу. Якраз під час Помаранчевої «еволюції»… Так, я її називаю еволюцією! Пам’ятаю, весь час сидів в Інтернеті, аби бути в курсі усіх подій.

 

Як на мене, Помаранчева еволюція дала Україні дуже великі можливості мінятися.

 

Те, що сьогодні відбувається між Президентом та прем’єр-міністром, — це не демократія, це ігри з демократією. Українські політики для мене всі в один колір. Вони переслідують тільки власні амбіції.

 

Між Віктором Януковичем і Віктором Ющенком немає жодної різниці. Можливо, щось інше кажуть комуністи, але я їх просто не читаю, бо це справжні збоченці.

 

Чи радяться з Вами багаті євреї України?

 

До наших єврейських організацій входить дуже багато заможних євреїв. Так, коли в них є якісь питання, вони можуть радитися зі мною.

 

Побутує така думка, що головний капітал України зосереджений у руках євреїв...

 

Капітал України в руках України. Про це нема питань. Люди, слава Богу, можуть працювати, отримувати зарплату, і, можна сказати, що капітал у руках українців.

 

Те, що є серед найзаможніших людей України багато євреїв, — правда. Але є і Рінат Ахметов, який не єврей.

 

Коли українська економіка ставала на ноги, ми сказали своїм євреям: (іронічно. — Авт.) ви не працюйте, відійдіть убік, не заробляйте гроші... Але нічого не вийшло (сміється. — Авт.).

 

А хіба не правда, що майже 90 відсотків російських та українських великих бізнесменів євреї? Про що це свідчить?

 

Не 90 відсотків, трохи менше, але правда, багато. Це свідчить про те, що вони дуже гарно працюють, вони знають, як треба працювати. У них є великі амбіції. Як на мене, успішність євреїв, перш за все пов’язана з амбіціями.

 

У Верховній Раді теж, кажуть, багато євреїв…

 

Скільки?

 

Якщо добре розібратися, то майже 50 відсотків…

 

Знаєте, ви напевне хвора людина! Вам обов’язково потрібно до лікаря.

 

Чому?

 

Ви мені нагадали одного політика, якого я запитав: «Скільки, ви гадаєте, євреїв в Америці?» Він мені відповів, що 20–25 мільйонів. «А в Україні?» — питаю. Він каже: «Та я не знаю, де тут не євреї!»

 

У Верховній Раді усього відсотків п’ять євреїв. Ви — як ті, що коли хочуть когось образити, то називають його євреєм...

 

А чому вони часто приховують своє єврейство?

 

Тому що виросли в радянські часи, коли бути євреєм була велика проблема: майже неможливо було вступити в університет, роботи не давали…

 

Вони (чи їхні батьки) асимілювалися і тому сьогодні виросли вже не як євреї — з документів ніде не видно, що вони євреї, тільки якась крапелька крові від баби чи діда.

 

Я чув що Медведєв єврей, але на його обрізання мене не запросили

 

У Росії побутує думка, що революцію 1917 року зробили євреї: Ленін, Троїцький, Зинов’єв, Каменєв, Дзержинський… Чи погоджуєтеся з цією думкою?

 

Ні, неправда. Це не була єврейська революція.

 

Так, у революції брали участь багато євреїв, які знищували людей. Сьогодні для єврейського народу це дуже соромно. Але вони не діяли як євреї. Це люди, що відмовилися від свого єврейства.

 

Кажуть, що російський Президент Дмитро Медведєв єврей. Що Вам про це відомо?

 

Я теж про це чув. Але нічого не можу сказати більше, бо на його обрізанні не був, мене не запросили.

 

Яка різниця, хто він такий?!

 

Я вам точно скажу, що він не працює від євреїв, він працює від Путіна, а Путін точно не єврей, поки що.

 

Чи залежить добробут українських євреїв від політичної ситуації в Україні?

 

Євреї, які живуть в Україні, живуть разом з українським суспільством.

 

Економіка не розбирає: ти єврей чи ти українець. Коли я купую олію чи бензин, я не питаю — чи це ціна єврейська, чи українська. І мене ніхто не запитує, чи я єврей.

 

Я тут живу, як усі.

 

Чи вважаєте Ви слово «жид» образливим?

 

Це слово використовувалося як лайка в радянські часи. І сьогодні воно залишилося образливим.

 

Рабе, а як би Ви оцінили євреїв — вони розумніші чи хитріші від інших?

 

Євреї такі, як і всі.

 

Ні, вони інші...

 

Чому інші? Ой, я зараз слухаю антисемітизм.

 

Чесно скажу, що євреї мають абсолютно ті самі якості, що й інші люди.

 

Оксана Климончук,

УНІАН.